Турбінні повітродувки.

Турбоповітродувки це відцентрові апарати принцип дії яких такий же, як і у відцентрових насосів. Як і у відцентрових насосів, головними вузлами турбоповітродувок є корпус і ротор з одним або кількома робочими колесами. Одноступеневі повітродувки створюють напір до 200 - 300 мм. водяного стовпа. Багатоступеневі повітродувки можуть створювати тиск до 0,3 МПа (3 атмосфер). В залежності від подачі повітродувки діляться на малі, середні і великі. До малих відносять: ТВ-42-1,4; ТВ-50-1,6; ТВ_50-1,9; ТВ-60-1,8; ТВ-80-1,4; ТВ-80-1,6; ТВ-80-1,8; ТВ-175-1,6; ТВ-200-1,25і ТВ-200-1,4. В позначенні марки повітродувок букви означають турбоповітродувка (в російській мові «турбовоздуходувка»), перше число - подача в нм3/хв, друге число - тиск, який створює повітродувка в кгс/см2 (тобто в атмосферах)

Малюнок 73. Розріз трьохступеневої турбінної повітродувки.

На малюнку 73 показано розріз турбінної повітродувки. Корпус повітродувки чавунний литий з горизонтальним роз’ємом. Робочі колеса зварені із сталі. Вал ротора обертається в підшипниках. Номінальна потужність 55 -250 кВт, коефіцієнт корисної дії 0,7 - 0,75.

Швидкість обертання ротора в турбоповітродувках значно більша, ніж у відцентрових насосів. Тому для охолодження підшипників слід підводити воду. Для створення високої швидкості обертання ротора між електродвигуном і повітродувкою часто ставлять редуктор.

Через високі швидкості руху повітря, повітродувки, а особливо компресори, дуже чутливі до домішок в повітрі (вони діють на проточну частину апарата як абразив). Тому на повітрозабірних трубах компресорних станцій ставлять спеціальні фільтри для уловлювання пилу.

Характеристики турбінних повітродувок аналогічні характеристикам лопасних насосів. Тільки по осі ординат відкладають не напір, а різницю тисків DРна виході і вході повітродувки.

Здебільшого характеристики Q - DР повітродувок лабільні, тобто мають явно виражений максимум в зоні малих або середніх подач. Враховуючи те, що повітря легко стискується, такі характеристики призводять до нестабільної роботи повітродувок (до помпажу) при підвищенні тиску в системі зверх допустимого (дивися параграф 1.1.3.24.3.). Явище помпажу найбільш небезпечне при паралельній роботі кількох повітродувок в одній системі. Заводи-виробники поставляють разом з повітродувками так звані протипомпажні пристрої, що являють собою спеціальні клапани, які автоматично відкриваються при підвищенні тиску зверх критичного. В системах очищення стічних вод аеротенки працюють в стабільному режимі, і небезпека виникнення помпажу невелика. Тому в таких випадках влаштовують єдиний спільний пристрій для захисту усієї системи від виникнення помпажу. Такий пристрій складається із швидкодіючої засувки на скидному патрубку.



Потужність повітродувки можна визначити за формулою:

кВт, ( 12 )

де: Q -подача повітродувки в нм3/с; Lад- робота адіабатичного стиснення 1 м3 повітря в кГм; hм -механічний К.К.Д. (0,97-0,99); hад -адіабатичний К.К.Д., який виражає відношення роботи адіабатичного стиснення до повної роботи і дорівнює 0,6-0,75; hоб -об’ємний К.К.Д., який ураховує втрати і перетікання повітря і дорівнює 0,95-0,98.

Роботу адіабатичного стиснення 1 м3 повітря в кГм / м3 можна визначити за формулою:

Lад = 35000 Р1 [ (P2 / P1 )0,29 - 1 ],

де Р1і Р2- початковий і кінцевий абсолютний тиск повітря в кГ / см2 (в атмосферах). При розрахунках за цією формулою користуються номограмами.

На потужність повітродувок і компресорів великий вплив має температура повітря. Тому місце, звідки забирається повітря, вибирають таким чином, щоб повітря було якомога холоднішим.


3818560686183098.html
3818613330365650.html
    PR.RU™